Житомирська обласна державна адміністрація
Управління екології та природних ресурсів
ОГЛЯД СТАНУ ДОВКІЛЛЯ
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(за моніторинговими показниками)
Червень 2021 року
Стан атмосферного повітря
(червень 2021 р.)
Моніторинг забруднення атмосферного повітря в місті Житомирі у червні 2021 року здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом чотирьох основних домішок: завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю і діоксиду азоту.
У червні Житомирським ЦГМ відібрано 576 проб атмосферного повітря. Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.
Загальний рівень забруднення повітря у травні у місті оцінювався, як низький.
Середньомісячні концентрації домішок складали: з діоксиду сірки - 0,8 ГДК с. д., з завислих речовин - 0,7 ГДК с. д., з оксиду вуглецю - 0,2 ГДК с. д., діоксиду азоту - 2,5 ГДК с. д.
Стан забруднення поверхневих вод
(червень 2021 р.)
Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.
Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у травні надали: басейнове управління водних ресурсів р.Припять, КП Житомирської міської ради «Житомирводоканал», міське комунальне підприємство «Бердичівводоканал», КП НВМР «ВУВКГ» м.Новоград-Волинський, Волинський ЦГМ.
За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в червні місяці 2021 р. зафіксовано забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами по мікробіологічних показниках: індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) скидів № 2, 5, 6 складає по 6200 в 1 дм3, при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5000 в 1 дм3.
В результаті хімічних досліджень зворотних вод скидів № 2, № 5, № 6 не зафіксовано погіршення лабораторних аналізів згідно гранично-допустимому скиду (ГДС) речовин у водний об’єкт за стічними водами.
По створах р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 2, р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 5 поверхнева вода не відповідає господарсько-побутовому нормативу СанПин № 4630-88 по показниках ХСК, БСК5, залізу. Вміст розчинного кисню 8,83-8,43, мгО2/дм3.
По створах р. Кам'янка (річка 500 м вище скиду № 6 та 500 м нижче скиду № 6) по показниках (ХСК – 1,42 р, БСК5 – 1,4 р, азоту ам. – 2,38 р., фосфатах – 5.6 р, залізу – 3.9 р.), нітритах – 1,37 р. (р. 500 м нижче скиду № 6) вода не відповідає рибогосподарському нормативу (ОБУВ). Вміст розчинного кисню 8,80-8,74 мгО2/дм3.
За результатами проведених досліджень (на 7 пунктах спостережень та 1 транскордонному створі), гідрохімічний стан води знаходився на задовільному рівні, з незначними сезонними змінними значеннями якісних хімічних та фізико-хімічних показників води, характерних для стану вод початку літнього періоду.
Основні фактори, які вплинули на якісний стан вод, це зростання температурного режиму повітря і води, сонячна, спекотна із короткими зливами погода протягом усього місяця.
За результатами аналізів по усіх контрольованих створах, крім р.Ірша (Малинське та Іршанське водосховище) фіксується зниження органічного забруднення, показник ХСК знаходився на рівні: в суббасейні Прип’яті 24,38-33,24 мгО/дм3 (перевищення 1,6-2,2 раза), а суббасейн середнього Дніпра - 24,48-37,44 мгО/дм3 (перевищення 1,6-2,5 раза).
Крім того по усіх створах, крім р. Гнилоп’ять, вміст заліза загального перевищив нормативне значення в 1,3-8,5 раза (0,40-2,541 мг/дм3). Максимальне значення визначається на транскордонному створі з республікою Білорусь, в р. Уборть, с. Рудня Хочинська. Таким чином кольоровість води зросла з 235 до 375 градусів.
Порівняно з травнем вміст марганцю знизився в річках: Ірша (Малинське водосховище) з 0,408 до 0,091 мг/дм³; Случ з 0,152 до 0,080 мг/дм³, Уж з 0,112 до 0,072 мг/дм³, а в річці Уборть зниження з 0,126 до 0,080 мг/дм³.
У порівняльних значеннях за основними показниками якість води протягом червня складала:
- з попереднім місяцем 2021 року – без суттєвих змін.
- з відповідним періодом 2020 року – незначне погіршення якісного стану.
Вміст розчиненого у воді кисню знаходиться на рівні: суббасейн Прип'яті – 8,24-8,96 мгО2/дм3, суббасейн середнього Дніпра - 8,32-10,08 мгО2/дм³.
Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні Прип'яті порівняно з травнем 2021 року:
Новоград-Волинське водосховище на р.Случ, питний водозабір м.Новоград-Волинський. Гідрохімічний стан водосховища характеризується як стабільний, має місце незначне підвищення органічного забруднення за показником ХСК з 30,69 до 27,66 мгО/дм³, БСК5 з 2,88 до 2,64 мгО2/дм³, заліза загального з 0,562 до 0,650 мг/дм³ та марганцю з 0,152 до 0,080 мг/дм³.
р.Уж, питний водозабір м. Коростень. Якісний стан питного водосховища стабільний. Фіксується зниження органічного забруднення за показником ХСК з 30,80 до 24,38 мгО/дм³, марганцю з 0,112 до 0,072 мг/дм³, вміст заліза загального зріс з 0,580 до 1,100 мг/дм³, фосфору ортофосфатів 0,112 до 0,028 мг/дм³.
р.Уборть, с.Рудня Хочинська, кордон з Республікою Білорусь. Фіксується зниження показників, які характеризують органічне забруднення ХСК з 39,60 до 33,24 мгО/дм³, БСК5 з 3,28 до 2,80 мгО2/дм³, нітрогену амонійного з 0,410 до 330 мг/дм³, заліза загального з 1,694 до 1,450 мг/дм³ та марганцю з 0,126 до 0,080 мг/дм³. Разом з тим вміст заліза загального підвищився з 1,450 до 2,541 мг/дм³.
Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра порівняно з травнем 2021 року:
Водосховище «Відсічне» на р.Тетерів, питний водозабір м.Житомира. Якісний стан питного водосховища суттєвих змін не зазнає. Фіксується незначне зниження показників, які характеризують органічне забруднення за ХСК з 37,26 до 31,62 мгО/дм³, БСК5 3,28 до 3,04 мгО2/дм³, вмісту марганцю з 0,104 до 0,088 мг/дм³ та ріст заліза загального з 0,375 до 0,475 мг/дм³.
Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт. Нова Борова. Якісний стан питного водосховища характеризується як стабільний. Хімічні та фізико-хімічні показники знаходяться у межах нормативних значень, крім ХСК, яке становить 26,59 мгО/дм³ (ГДК-15), та заліза загального - 0,425 мг/дм³ (ГДК – 0,3).
Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малина. Фіксується зниження вмісту заліза загального з 0,450 до 0,400 мг/дм³ та марганцю з 0,408 до 0,091 мг/дм³. Разом з тим має місце незначне підвищення показників, які характеризують органічне забруднення за ХСК з 23,67 до 26,52 мгО/дм³, сульфатів з 83 до 102 мг/дм³ та БСК5 з 2,56 до 2,32 мгО2/дм³.
Вознянське водосховище на р. Возня, питний водозабір м. Малина. Якісний стан водосховища дещо покращився, фіксується зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 30,13 до 24,48 мгО/дм³, заліза загального з 0,988 до 0,662 мг/дм³ та марганцю з 0,205 до 0,194 мг/дм³.
Бердичівське водосховище на р. Гнилоп'ять, питний водозабір м. Бердичева. Фіксується незначне зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 39,17 до 37,44 мгО/дм³, БСК5 з 3,36 до 3,20 мгО2/дм³, заліза загального з 0,330 до 0,238 мг/дм3 та підвищення, у межах норм, марганцю з 0,080 до 0,096 мг/дм³, сульфатів з 48 до 54 мг/дм³ та сполук нітрогенної групи.
Радіаційний стан
(червень 2021 р.)
За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у червні становив 13 мкР/год, що не перевищує нормативних показників.
Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі – 16 мкР/год; Новоград-Волинському районі – 12 мкР/год; Олевському районі – 11 мкР/год; Овруцькому районі – 13 мкР/год та м. Житомир – 13 мкР/год.
